Історія розвитку Експертної служби

Сьогодні навіть пересічному громадянину важко уявити роботу правоохоронних органів без експертних підрозділів, бо навіть ті, хто має уявлення про роботу поліції, СБУ та прокуратури виключно за детективними серіалами, розуміють, що переважна кількість доказів, на підставі яких суд визнає злодія злодієм, отримується завдяки роботі експертів.

З моменту створення народної міліції України починається й історія розвитку Експертної служби в республіці.

З метою розкриття скоєних злочинів необхідно було зберігати речові докази, які вилучались під час огляду місця події і проводити дослідження. У той період значна увага приділялася судової фотографії, антропометрії, дактилоскопії і судовій медицині, що підвищувало доказову базу при розкритті та розслідуванні злочинів.

У 20-30 роках минулого століття значно розширилось застосування науково-технічних засобів в оперативно-пошуковій роботі під час розслідування кримінальних справ. Науково-технічні відділення, які в той час були організаційною одиницею оперативних відділів управлінь міліції своєчасно інформували співробітників карного розшуку про можливості використання криміналістичних досліджень під час розкриття злочинів. Оперативно-методичні орієнтування, наприклад, як порівняння предметів по лінії розриву, розрізу або зламу, використання відбитків пальців рук і ряд інших, озброїли оперативних працівників науковими методами розкриття злочинів. Чернігів у ті часи таких закладів ще не мав. Чернігівські сищики, згідно із циркуляром НКЮ УРСР від 13.10.1921 надсилали речові докази в м. Київ.

У повоєнні роки (1945-1953 р.р.) у злочинців з’явилась велика кількість зброї (в т.ч. вогнепальної), яку вони застосовували при скоєнні розбійних нападів, пограбувань, у  зв’язку з чим, при розслідуванні кримінальних справ, виникла необхідність ідентифікації примірників зброї при її застосуванні. На підставі зазначеного почав активно розвиватися балістичний вид досліджень.  У країні розширюється кількість науково-технічних відділень і науково-технічних груп (НТГ). На той період експерти на високому науковому рівні проводили криміналістичні та фізико-хімічні експертизи, виїжджали на огляди місць подій, виконували всю судово-фотографічну роботу, необхідну в слідчій і розшукової діяльності, вчили оперативних працівників міліції основам криміналістики. В цей же період почалося колекціонування слідів рук, знарядь зламу, стріляних куль і гільз, вилучених з місць скоєння злочинів.

Першим працівником Експертної служби Чернігівської області був О.С.Шибирин – колишній військовий авіаційний технік, який після демобілізації був направлений на службу в управління Чернігівської міліції на посаду експерта-фотографа при оперативному відділенні.

Експерт мав робоче місце у будинку біля сучасної музичної школи. Фотознімки доводилося робити у звичайному підвалі. Один експерт обслуговував усю область.

У 1948 році в Україні було створено самостійну науково-технічну службу. Потім назва експертної служби неодноразово змінювалась, хоча головне завдання, яке на неї покладалося, залишалося незмінним – сприяти розкриттю  злочинів, застосовуючи науково-технічні засоби.

У сімдесяті роки на Чернігівщині, як і в усій країні, більш активно застосовуються досягнення науки і техніки безпосередньо на місцях подій, в ході оперативно-розшукових заходів і слідчих дій, що дозволяло реалізовувати криміналістичні можливості на ранніх стадіях розкриття та розслідування злочинів. З’являються перші пересувні криміналістичні лабораторії, а науково-технічні відділи реорганізуються в оперативно-технічні відділи.

Відповідно до структурних і штатним змін в МВС СРСР у 80-ті роки проводяться зміни і в підрозділах. Створюються експертно-криміналістичні відділи УВС області. Після реорганізації в Експертно-криміналістичному управлінні значно покращилася матеріально-технічна база, створений колектив висококваліфікованих фахівців різних профілів, які на досить високому рівні проводять криміналістичні та спеціальні види досліджень, забезпечують експертний супровід розслідування і розкриття злочинів.

Наказом УМВС України в Чернігівській області від 27.02.1999 № 85 створено Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр зі штатом 82 посади.

За весь період існування Експертної служби Чернігівської області її очолювали: Шибирин Олександр Семенович, Матвієнко Микола Васильович, Барило Олександр Іванович, Василенко Григорій Петрович, Ключніков Ігор Анатолійович, Мартиненко Анатолій Андрійович, Максименко Микола Іванович, Журавель Володимир Вікторович.

Після проведення реформування Експертної служби МВС України в листопаді 2015 року утворюється структурно відокремлена Експертна служба МВС України, яка підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України, а не органу досудового слідства (поліції) після чого НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області набуває статус Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

На сьогодні Чернігівський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України  складається з чотирьох відділів та двох самостійних секторів, які забезпечують експертний супровід за різними видами досліджень, а саме: відділ криміналістичних досліджень, відділ дослідження матеріалів, речовин і виробів, відділ інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності, відділ досліджень у сфері інформаційних технологій, сектор вибухотехнічних та пожежотехнічних досліджень, сектор біологічних досліджень.

Важливим і необхідним кроком на етапі реформування Чернігівського НДЕКЦ МВС України є подальше матеріально-технічне зміцнення за рахунок придбання новітньої техніки та модернізації наявного технічного обладнання для упровадження нових методів досліджень і приведення у відповідність до вимог європейських стандартів та акредитація експертних лабораторій на відповідність вимогам ДСТУ ISO/IES 17025:2006.

В даний час в Чернігівському НДЕКЦ МВС України виконуються 37 видів експертних досліджень різних напрямків, від традиційних криміналістичних до спеціальних:

– дослідження почерку і підписів;

– дослідження реквізитів документів;

– дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів;

– балістичне дослідження вогнепальної зброї та бойових припасів до неї;

– балістичне дослідження слідів зброї, слідів пострілу та ситуаційних обставин пострілу;

– дослідження холодної зброї;

– дослідження слідів людини та слідів тварини;

– дослідження знарядь, агрегатів, інструментів і залишених ними слідів, ідентифікація цілого за частинами;

– криміналістичне дослідження транспортних засобів;

– дослідження ідентифікаційних номерів та рельєфних знаків;

– дактилоскопічні дослідження;

– ідентифікація особи за ознаками зовнішності та матеріальними зображеннями;

– дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу;

– дослідження вибухових пристроїв, слідів та обставин вибуху;

– дослідження лакофарбових матеріалів і покрить;

– дослідження волокнистих матеріалів і виробів з них;

– дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів;

– дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів;

– дослідження спиртовмісних сумішей;

– дослідження речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин;

– дослідження сильнодіючих і отруйних лікарських засобів;

– імунологічні дослідження;

– дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод;

– дослідження технічного стану транспортних засобів;

– транспортно-трасологічні дослідження;

– дослідження об’єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів;

– розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками;

– дослідження обставин виникнення і поширення пожеж та дотримання вимог пожежної безпеки;

– дослідження комп’ютерної техніки та програмних продуктів;

– оцінка земельних ділянок;

– дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності;

– дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій;

– дослідження документів фінансово-кредитних операцій;

– визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів;

– визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу;

– дослідження, пов’язані з комп’ютерними програмами і компіляціями даних (базами даних);

– психологічні дослідження.

Чернігівський науково-дослідний  експертно-криміналістичний центр МВС України