Інформаційний бюлетень про складені Національним агентством з питань запобігання корупції протоколи про адміністративні правопорушення та внесені приписи щодо ознак порушень вимог антикорупційного законодавства протягом ІV кварталу 2025 року

Публікації щодо протидії корупції

На виконання підпункту 2 пункту 2 розділу II додатка 3 до Антикорупційної програми Міністерства внутрішніх справ на 2023-2025 роки, затвердженої наказом МВС від 28 лютого 2023 року № 136, Управлінням запобігання корупції МВС проведено аналіз інформації щодо складених Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – НАЗК, Національне агентство) протоколів про адміністративні правопорушення та внесених приписів щодо ознак порушень вимог антикорупційного законодавства протягом IV кварталу 2025 року.

З метою уникнення можливих порушень вимог антикорупційного законодавства щодо працівників системи МВС наводимо приклади ситуацій, розміщених на офіційному вебсайті НАЗК.

Щодо запобігання та врегулюванням конфлікту інтересів

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів. Проте існує ряд випадків, коли особа не знала або не вбачала в своїх діях конфлікту інтересів.

  1. Броварський міськрайонний суд Київської області визнав голову Броварської районної ради та його заступника винними у вчиненні правопорушення, пов’язаного з корупцією. Суд встановив у їхніх діях порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів стаття 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та притягнув до адміністративної відповідальності.

Підставою для ухвалення рішення суду стосовно голови Броварської районної ради став протокол, складений НАЗК. Протокол стосовно його заступника склало Управління стратегічних розслідувань Національної поліції в Київській області (УСР НП) на підставі обґрунтованого висновку НАЗК про виявлення ознак правопорушення, пов’язаного з корупцією.

У межах моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, розпочатого НАЗК на підставі отриманого повідомлення про можливі факти вчинення правопорушень, пов’язаних з корупцією, було встановлено, що голова Броварської районної ради та його заступник вчинили дії в умовах реального конфлікту інтересів. Зокрема, на засіданні сесії районної ради, всупереч вимогам Закону та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вони проголосували за рішення, яким передбачалося їхнє преміювання та встановлення надбавки.

Після набрання рішеннями суду законної сили, посадовцям загрожує адміністративне стягнення у вигляді штрафу, а також внесення відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

  1. НАЗК склало та направило на адресу правоохоронних органів певну кількість обґрунтованих висновків про виявлення ознак корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень у діях: посадовців територіального управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Службові особи, за попередньою змовою з узгодженим постачальником уклали договір на закупівлю вугілля за завищеною ціною, чим завдали бюджету збитків на близько 500 тис. грн. Обґрунтований висновок направлено до Одеської обласної прокуратури; службовців державної установи Міністерства юстиції України, які за аналогічною схемою уклали договори на закупівлю комп’ютерного обладнання, чим вчинили розтрату коштів на понад 5,4 млн грн. Два обґрунтованих висновки направлено на адресу Слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі – СУ ГУНП).

В даному випадку правоохоронці розпочали досудове розслідування за статтею 191 Кримінального кодексу України (далі – КК України) (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем). Начальнику управління освіти Чернівецької міської ради – за фактом неповідомлення про потенційний конфлікт інтересів між керівником навчального закладу та начальником комунального підприємства, який виник через спільну роботу з близькою особою або ж через позаслужбові відносини з підлеглими.

НАЗК внесла приписи:

Львівському міському голові;

генеральному директору ДП «Сетам»;

начальнику ГУ ДПС у Чернівецькій області – за фактами порушень вимог статті 36 Закону.

Яготинському міському голові;

  1. Правоохоронці повідомили про підозру посадовцю КП «Шляхово- експлуатаційне управління Солом’янського району» за матеріалами Національного агентства.

У межах моніторингу та контролю за виконанням вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, уповноважені особи НАЗК виявили ознаки корупційного правопорушення в діях посадових осіб КП «ШЕУ Солом’янського району». Вони, ймовірно, закупили технічну сіль за завищеною ціною, що призвело до суттєвих збитків для бюджету міста. НАЗК склало обґрунтований висновок, на підставі якого правоохоронці розпочали досудові розслідування.

Слідчі Дніпровського управління поліції Києва спільно з працівниками Управління стратегічних розслідувань у м. Києві підтвердили, що у 2023 році КП

закупило сіль для посипання асфальту у приватної компанії за завищеною ціною.

Внаслідок цього бюджету завдано збитків на понад 2 млн грн.

Слідчі повідомили посадовцям про підозру за частини другої статті 367 КК України (службова недбалість). Санкція статті передбачає до п’яти років ув’язнення з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до трьох років.

 

Щодо фінансового контролю та моніторингу способу життя

  1. На підставі направлених матеріалів моніторингу способу життя НАЗК та Державного бюро розслідувань (далі – ДБР) повідомило про підозру в незаконному збагаченні начальнику аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного Управління Державної служби надзвичайних ситуацій (далі – ГУ ДСНС) у Запорізькій області. Провадження здійснюється під процесуальним керівництвом Запорізької обласної прокуратури.

Під час моніторингу способу життя уповноважені особи НАЗК встановили, що посадовець ДСНС впродовж 2021–2023 років придбав елітні автомобілі Volkswagen Touareg 2020 р.в., Mercedes-Benz EQC 400 2021 р.в. та Toyota Land Cruiser 3.3 Twin Turbo 10 AT Premium PD 2022 р.в., а також набув готівкові кошти. Законність активів він не зміг підтвердити. Крім того, зазначені «покупки» суттєво перевищують офіційні доходи декларанта – сума необґрунтованих активів сягає майже 13 млн грн.

Проаналізувавши доходи й видатки посадовця та його сім’ї, НАЗК прийшло до висновку про неможливість набути зазначені активи за рахунок законних доходів.

  1. Спеціальна антикорупційна прокуратура (далі – САП) звернулася до ВАКС із позовом про визнання необґрунтованими активів та стягнення їх в дохід держави (цивільна конфіскація), що належать начальнику митного поста Закарпатської митниці та його родичам.

Підставою для позову стали результати моніторингу способу життя посадовця, який здійснювало НАЗК, а також докази, самостійно отримані прокурором САП.

Під час проведення моніторингу НАЗК встановило, що впродовж 2022–2023 років митник набув рухоме і нерухоме майно, а також грошові кошти на понад 4 млн грн. Йдеться про: автомобіль «Skoda Octavia», 2018 р.в., що оформлений на посадовця; 727 тис. грн готівки, які він задекларував у 2023 році, але не зміг пояснити походження; квартиру в одній із новобудов Ужгорода; автомобіль «LEXUS RX 200T», 2016 р.в.

Варто зазначити, що помешкання і другу автівку придбали близькі особи посадовця за цінами, значно нижчими за ринкові. Проте користувався ними декларант та його дружина.

Національне агентство проаналізувало доходи і видатки начальника митного поста і прийшло до висновку про неможливість набути зазначені активи за рахунок законних доходів.

Активи може бути стягнуто на користь держави відповідно до статті 290 Цивільного процесуального кодексу України (далі- ЦПК України).

  1. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій ВАКС, якими визнано необґрунтованими активи, що належать начальнику одного з управлінь Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області та стягнення їх в дохід держави (цивільна конфіскація). Сума активів сягає понад 5 млн грн.

Підставою для ухвалення такого рішення став моніторинг способу життя посадовця, яке здійснювало НАЗК, а також докази, самостійно одержані прокурором САП.

Під час моніторингу НАЗК встановило, що впродовж 2019–2023 років члени сім’ї та родичі декларанта придбали дві квартири – в Києві та Харкові, та три автомобілі. Проте фактично зазначеним рухомим і нерухомим майном користувався посадовець і його дружина.

Суд стягнув в дохід держави квартиру та два автомобілі, а також грошові кошти майже 1,4 млн грн – як вартість третього автомобіля.

Рішення Верховного Суду є остаточним та оскарженню не підлягає.

Відповідно до Закону особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої набрало законної сили рішення суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, підлягає звільненню з посади в установленому законом порядку.

  1. НАЗК, з урахуванням інформації, яка надійшла від Служби безпеки України, порушило перед САП питання щодо звернення до суду з позовом про визнання необґрунтованими активи та їх стягнення в дохід держави, які належать судді Києво-Святошинського районного суду Київської області. Підставою для цього став моніторинг способу життя посадовця, який здійснює НАЗК.

Під час проведення моніторингу уповноважені особи Національного агентства встановили, що декларант впродовж 2022-2023 років набув впродовж три транспортних засоби за цінами, значно меншими за ринкові. Йдеться про: MERCEDES-BENZ G 350 TD, 2013 року випуску, який суддя придбав в вересні 2022 року за 10 тис грн, тоді як за експертною оцінкою на дату набуття її вартість сягає понад 2,1 млн грн; – MERCEDES-BENZ G 500, 2013 року випуску, який посадовець купив наприкінці 2023 року. Вартість набуття за документами склала 529 тис замість майже 685, вказаних в оголошенні на одному із сайтів з продажу транспортних засобів; – RENAULT ZOE, 2017 року випуску, яке придбано також наприкінці 2023 року за 5 тис. грн. Натомість експерти оцінили транспортний засіб в майже 431,5 тис. грн.

Проаналізувавши доходи і видатки посадовця та його родини, НАЗК дійшло до висновку, що ані він, ані його близькі не мали можливості придбати згадане майно за рахунок законних доходів.

В свою чергу САП звернулася з позовом до ВАКС про визнання необґрунтованими наступних активів судді: автомобіля MERCEDES-BENZ G 350 TD, 2013 року випуску; частини вартості автомобіля RENAULT ZOE, 2017 року випуску; грошових коштів на банківських рахунках.

Сума необґрунтованих активів сягає понад 3,3 млн грн.

Відповідно до Закону особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої набрало законної сили рішення суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, підлягає звільненню з посади в установленому законом порядку.

  1. САП звернулася із позовом до ВАКС про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави (цивільна конфіскація), що фактично належать народному депутату України.

Підставою для позову стали результати моніторингу способу життя посадовця, яке здійснює НАЗК, а також докази, самостійно отримані прокурором САП.

НАЗК встановило, що упродовж 2020–2021 років неофіційні водії народного обранця, а також представники пов’язаного з ним приватного товариства придбали у приватну власність три люксові автівки, проте після купівлі користувався ними посадовець. Йдеться про «Toyota Land Cruiser 200», 2020 р.в., «BMW 730LD», 2020 р.в., та «BMW Х5», 2020 р.в. Загальна вартість необґрунтованих активів сягнула понад 8,6 млн гривень.

Також варто зазначити, що представник влади навіть отримав допуск для заїзду на територію Верховної Ради України.

Проаналізувавши доходи та видатки депутата, членів його сім’ї, а також осіб, пов’язаних з ним, Національне агентство встановило неможливість набути зазначені активи за рахунок законних доходів.

Активи може бути стягнуто на користь держави відповідно до статті 290 ЦПК України.

Нагадаємо, що відповідно до Закону, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої набрало законної сили рішення суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, підлягає звільненню з посади в установленому законом порядку.

  1. ВАКС задовольнив позов САП про визнання необґрунтованими та стягнення в дохід держави активів, які належать голові Млинівської селищної ради Рівненської області.

Підставою для такого рішення суду стали результати моніторингу способу життя посадовця, яке НАЗК здійснило на підставі повідомлення слідчого управління ГУНП в Рівненській області в межах досудового розслідування за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого статтею 191 КУпАП (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем). Уповноважені особи НАЗК встановили, що в 2019 році теща посадовця уклала договір купівлі житлового будинку площею 230 кв. м, та земельної ділянки площею 831 кв. м в Рівному. Покупка обійшлася жінці в майже 4,2 млн грн. Кошти за нерухоме майно були виплачені до кінця 2021 року.

Крім того встановлено, що сім’я сільського голови у 2023 році набула у власність катер вартістю майже 1 млн грн, а також земельну ділянку та спеціальний вантажний автомобіль. Загальна сума необгрунтованих активів складає майже 5,8 млн грн.

Проаналізувавши доходи і видатки посадовця та його родини, НАЗК дійшло до висновку, що ані він, ані його близькі не мали можливості придбати згадане майно за рахунок законних доходів.

Активи стягнуто на користь держави за рішенням ВАКС відповідно до статті 290 ЦПК України.

  1. Слідче управління Головного управління Національної поліції України у Полтавській області, у тому числі на підставі матеріалів повних перевірок декларацій, повідомило про підозру у недостовірному декларуванні на понад 17 млн грн працівнику ГУ ДСНС України в Полтавській області.

Так, за результатами повних перевірок декларацій за 2021 та 2022 роки НАЗК встановило, що посадовець не вказав у декларації відомості про колишню дружину, з якою фактично продовжував проживати спільно, та належне їй майно на близько 15,5 млн грн, а це: житловий будинок площею 261,9 м2 у м. Полтава; два автомобілі Audi Q5 2012 та 2019 років випуску; корпоративні права у товаристві, яке, серед іншого, надає допоміжні послуги у сфері видобутку нафти й природного газу.

Крім того, посадовець «приховав» від декларування власні фінансові зобов’язання на понад 1,5 млн грн.

Посадовцю інкримінується умисне внесення до декларації завідомо недостовірних відомостей (частина 2 статті 366-2 КК України).

  1. Одеська обласна прокуратура, у тому числі на підставі матеріалів, зібраних НАЗК, скерувала до суду обвинувальний акт стосовно колишнього начальника управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області за декларування недостовірних відомостей на понад 83 млн грн (частина друга статті 366-2 КК України).

За результатами повної перевірки встановлено, що посадовець, серед іншого не задекларував житловий будинок у м. Одеса площею 200 кв. м в та земельну ділянку під будинком, автомобіль Mercedes-Benz G400D, 2023 року випуску, а також інше цінне рухоме та нерухоме майно, вказав недостовірні відомості про готівку дружини на суму еквівалентну 11 млн гривень.

Крім того, посадовець задекларував дані про володіння криптовалютою Bitcoin, оціненою у майже 58 млн грн. Такими діями він намагався штучно збільшити обсяг активів своєї родини.

Загальний розмір недостовірних відомостей, вказаних у декларації, становить понад 83 млн грн.

Під час досудового розслідування посадовця було звільнено із займаної посади.

Нагадаємо, що апеляційна палата ВАКС залишила без змін рішення суду першої інстанції, яким визнано необґрунтованим актив посадовця – Mercedes- Benz G400D, вартістю 5,6 млн грн, та стягнуто в дохід держави.

  1. Житомирське районне управління поліції ГУ НП в Житомирській області за процесуального керівництва Житомирської окружної прокуратури, у тому числі на підставі матеріалів повної перевірки декларації, проведеної НАЗК, скерувало до суду обвинувальний акт стосовно депутата Житомирської міської ради за декларування недостовірних відомостей на понад 8,7 млн грн.

За результатами повної перевірки декларації за 2022 рік НАЗК встановило, що депутат приховав від декларування відомості про будинок відпочинку площею 168,2 кв.м, у м. Житомирі, яким користувався. Під час досудового розслідування проведена оцінка цього об’єкта, яка склала 8,5 млн грн. Крім того, депутат зазначив недостовірні відомості про власний дохід.

Загальний розмір недостовірних відомостей, вказаних у декларації, становить понад 8,7 млн грн.

Посадовцю інкримінується умисне внесення до декларації завідомо недостовірних відомостей (частини другої статті 366-2 КК України).

  1. ДБР, у тому числі за матеріалами повної перевірки декларації, проведеної НАЗК, повідомило про підозру Первомайському міському голові Миколаївської області, за декларування недостовірної інформації на понад 5,3 млн грн.

Зокрема, за результатами повної перевірки декларації за 2023 рік НАЗК виявило, що посадовець не задекларував відомості про: понад 300 тис. грн на своїх банківський рахунках; фінансове зобов’язання дружини перед зятем на 5 млн грн.

Позичені кошти дружина посадовця використала на придбання квартири у Первомайську вартістю понад 4 млн грн, згоду на придбання якої надав декларант.

Загальний розмір недостовірних відомостей, вказаних у декларації, становить понад 5,3 млн грн.

Посадовцю інкримінується умисне внесення до декларації завідомо недостовірних відомостей (частиною першою статті 366-2 КК України).

  1. На підставі матеріалів НАЗК, ДБР та НАБУ, САП звернулася до ВАКС з позовом про визнання необґрунтованими активів (цивільна конфіскація), які належать сім’ї начальника одного з відділів Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Національної поліції України.

Під час моніторингу способу життя НАЗК встановило, що впродовж 2000– 2021 років матір, батько та теща посадовця придбали автомобілі «Lexus ES 250», 2016 р.в., «Mercedez-Benz GLK 220 CDI», 2011 р.в., «Mercedez-Benz GLE 350D», 2017 р. Проте, фактично рухомим майном користувався поліцейський і його дружина.

Загальна вартість активів сягає майже 3 млн грн.

Проаналізувавши доходи та видатки посадовця та його близьких, НАЗК прийшло до висновків про неможливість придбати зазначені активи за рахунок законних коштів.

За клопотанням прокурора суд наклав арешт на автомобіль, що є предметом спору, а також на активи посадовця на суму, еквівалентну вартості проданих транспортних засобів.

Активи може бути стягнуто на користь держави відповідно до статті 290 ЦПК України.

 

Порушення виявлені під час проведення НАЗК повних перевірок декларацій:

у колишнього заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у Сумській області за 2023 рік виявлено ознаки недостовірних відомостей на понад 19,8 млн грн. Посадовець не зазначив інформацію про члена сім’ї та його нерухомість, у тому числі квартиру у місті Києві, де проживав і сам, а також не задекларував об’єкт незавершеного будівництва вартістю 17,3 млн грн. Обґрунтований висновок скеровано до Державного бюро розслідувань;

у директора комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово- транспортних споруд м. Києва» за 2022 рік. Зокрема, виявлено, що посадовець не підтвердив джерела походження коштів для заощадження дружиною готівки на 9,6 млн грн та не підтвердив отримання нею подарунка в розмірі 24,4 млн грн.

Такі обставини свідчать про наявність ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Обґрунтовані висновки скеровано до Національної поліції України (далі – НПУ);

у колишнього начальника відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Печерської районної у місті Києві державної адміністрації за 2022 рік. Встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 15,6 млн грн. Зокрема, в декларації відсутні дані про житловий будинок у Нідерландах, яким користувалися посадовець та його рідні.

Обґрунтований висновок скеровано до НПУ;

у колишнього судді Верховного Суду за 2024 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 5,3 млн грн. Він зазначив неправдиві відомості про власні грошові активи на суму понад 5,2 млн грн. Національне антикорупційне бюро України вже розпочало кримінальне провадження;

у депутата Канівської міської ради Черкаської області за 2022, 2023 та 2024 роки встановлено ознаки необґрунтованості активів на 1,5 млн грн та ознаки недостовірних відомостей на понад 3 млн грн. Зокрема, посадовець не підтвердив законність походження коштів у розмірі 1,5 млн грн на придбання дружиною квартири у м. Києві, приховавши у декларації відомості про вартість нерухомості. Обґрунтовані висновки скеровано до НПУ;

у депутата Хмельницької міської ради за 2024 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 38,8 млн грн. Посадовець серед іншого, не зміг підтвердити законність походження готівкових коштів на понад 25,1 млн грн, а також «забув» задекларувати власний дохід на понад 12 млн грн, отриманий із невстановлених джерел, та використаний на придбання рухомого та нерухомого майна. Обґрунтований висновок скеровано до НПУ;

у голови нейроофтальмологічної МСЕК Комунальної установи «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Запорізької області за 2024 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 2,9 млн грн. Посадовіця серед іншого, «забула» зазначити відомості про автомобіль HYUNDAI IX 35, яким користувалася; отримані в подарунок кошти у розмірі понад 360 тис. грн, а також не підтвердила джерела походження задекларованої готівки в розмірі 30 тис. дол. США. Обґрунтований висновок скеровано до НПУ;

у депутата Бердичівської міської ради Житомирської області за 2023 рік встановлено ознаки необґрунтованості активів на 2,3 млн грн. та ознаки недостовірних відомостей на 3,1 млн грн. Зокрема, посадовець не задекларував житловий будинок у Житомирській області, у якому проживав, власні доходи й не підтвердив фінансову спроможність здійснити низку видатків на набуття у власність комерційних об’єктів нерухомості та транспортних засобів. НПУ розпочала кримінальне провадження;

у начальника відділу Кропивницького районного ТЦК та СП за 2024 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на 3,1 млн грн. Зокрема, посадовець не зазначив у декларації відомості про автомобілі Toyota Rav 4, Volkswagen Touran та Mitsubishi eclipse cross, які належать його дружині та якими він користувався, і про отримані доходи на понад 793 тис. грн. Обґрунтований висновок скеровано до ДБР.

 

Управління запобігання корупції МВС.

Чернігівський науково-дослідний  експертно-криміналістичний центр МВС України