На виконання підпункту 1 пункту 2 розділу II додатка 4 до Антикорупційної програми Міністерства внутрішніх справ на 2026-2028 роки, затвердженої наказом МВС від 17 березня 2026 року № 253, Управлінням запобігання корупції МВС проведено аналіз інформації щодо складених Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) протоколів про адміністративні правопорушення та внесених приписів щодо ознак порушень вимог антикорупційного законодавства протягом ІI кварталу 2026 року.
З метою уникнення можливих порушень вимог антикорупційного законодавства щодо працівників системи МВС наводимо приклади ситуацій, розміщених на офіційному вебсайті НАЗК.
Щодо фінансового контролю та моніторингу способу життя
- Прокурори Житомирської обласної прокуратури, у тому числі на підставі матеріалів повних перевірок декларацій за 2022, 2023 та 2024 роки, проведених НАЗК, повідомили про підозру депутату Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області в декларуванні недостовірної інформації на понад 46 млн грн.
НАЗК під час перевірок встановило, що депутат серед іншого приховав від декларування відомості про:
– отримані ним у 2023 році доходи із невстановлених джерел на понад 5,8 млн грн, використані на погашення боргу;
– фінансові зобов’язання перед належними йому товариствами на понад 23 млн грн (у 2022 – понад 7,3 млн грн; у 2023 – понад 5,7 млн грн; у 2024 – понад 10 млн грн);
– видатки на погашення цих зобов’язань на понад 9,4 млн грн (у 2022 – понад 125 тис. грн; у 2023 – понад 5,7 млн грн; у 2024 – 1 млн грн);
– власні доходи від підприємницької діяльності, відчуження майна та заробітної плати, сукупно на понад 325 тис. грн, отримані у 2022 році;
– власні корпоративні права у товариствах на понад 5,7 млн грн (1,9 млн грн у 2022 році та 3,8 млн грн – у 2023 році);
– у 2024 році про земельну ділянку в Бердичівському районі Житомирської області.
Посадовцю інкримінується умисне внесення до декларації завідомо недостовірних відомостей (ч. 2 ст. 366-2 КК України).
- САП звернулася до ВАКС з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави на загальну суму 12,5 млн грн, набутих колишньою військовою посадовою особою.
Позов заявлено на підставі матеріалів Національного агентства з питань запобігання корупції, а також доказів, самостійно отриманих прокурором.
Йдеться про майно, набуте експосадовцем протягом 2020–2023 років, зокрема:
– три квартири та два машиномісця в одному з житлових комплексів на березі Дніпра в Києві;
– автомобіль «Mercedes-Benz GLE 350» 2022 року випуску;
– майнові права на дві квартири у житлових будинках, що будуються.
Встановлено, що частину активів полковник оформив на свою матір , а після її смерті – на родича дружини. Інша частина майна одразу оформлювалася на зазначеного родича. Водночас фактичний контроль над активами, включаючи можливість розпорядження ними, зберігався за посадовцем та його сім’єю.
Аналіз доходів і витрат засвідчив, що ані посадовець, ані його родичі не мали фінансових джерел для набуття зазначених активів. Крім того, встановлено, що особи, на яких він оформлював майно, тривалий час перебували за кордоном та не користувалися ним.
З метою забезпечення позову суд наклав арешт на активи, співмірні із заявленими вимогами.
- Суди у Львівській та Івано-Франківській областях притягнули до відповідальності посадовців за подання завідомо недостовірних відомостей у деклараціях (ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Порушення були виявлені за результатами контролів щодо повноти заповнення декларацій, НАЗК. Після чого Агентство скерувало до органів Національної поліції України обґрунтовані висновки, на підставі яких правоохоронці склали відповідні адміністративні протоколи для подальшого судового розгляду.
Зокрема, Кам’янка-Бузький районний суд Львівської області визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення депутата Жовтанецької сільської ради, який не зазначив у деклараціях за 2023 та 2024 роки належну йому частку будівлі площею понад 2,5 тис. кв. м, а також 14 земельних ділянок загальною площею понад 11 гектарів, що орендував.
Шевченківський районний суд Львова розглянув два протоколи стосовно оперуповноваженого сектору кримінальної поліції на Львівщині. Правоохоронець вніс недостовірні відомості до декларацій за 2023 та 2024 роки на суму понад 2 млн грн у кожній. Суд визнав його винним.
Галицький районний суд Івано-Франківської області притягнув до відповідальності депутата Більшівцівської селищної ради Івано-Франківського району, який задекларував недостовірні відомості за 2024 рік на суму понад 1,6 млн грн.
Суди наклали на правопорушників адміністративні стягнення у виді штрафів у розмірі 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 тис. грн).
- За результатами контролів щодо повноти заповнення декларацій НАЗК направило до Національної поліції України п’ять обґрунтованих висновків щодо:
депутата Софіївської сільської ради Бердянського району Запорізької області – за фактом внесення недостовірних відомостей у декларації за 2024 рік на суму понад 2,8 млн грн (ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-2 Кримінального кодексу (КК) України);
– депутата Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області – за фактом внесення недостовірних відомостей у декларації за 2024 рік на суму понад 3,4 млн грн (ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-2 КК України);
– депутата Болградської районної ради Одеської області – за фактом внесення недостовірних відомостей у декларації за 2024 рік на суму понад 8,3 млн грн (ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-2 КК України);
– щодо депутата Могилів-Подільської міської ради Вінницької області – за фактом внесення недостовірних відомостей у декларації за 2024 рік на суму понад 974 тис. грн (ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП);
– щодо головного спеціаліста, інспектора з благоустрою, еколога відділу безпеки та контролю Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради Львівської області – за фактом внесення недостовірних відомостей у декларації за 2024 рік на суму 800 тис. грн (ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП).
- За матеріалами моніторингу способу життя, проведеного НАЗК, а також на підставі зібраних слідчим шляхом доказів НАБУ та САП повідомили про підозру чинному народному депутату. Посадовця підозрюють у незаконному збагаченні на суму понад 12,7 млн грн.
За результатом моніторингу способу життя народного депутата НАЗК встановило, що у 2020 році знайомі суб’єкта декларування за його дорученням придбали квартиру у центрі Києва загальною площею 132,6 кв.м. та вартістю 5,6 млн грн. При цьому помешканням користується сам посадовець та члени його сім’ї.
Аналіз доходів і витрат засвідчив, що ані депутат з дружиною, ані особи, які за дорученням народного депутата придбали квартиру, не мали на це фінансової спроможності.
Виявлені під час моніторингу факти у січні 2025 року НАЗК скерувало до САП для вирішення питання щодо звернення до суду з позовом про визнання необґрунтованим активу та його стягнення в дохід держави.
Матеріали Агентства були долучені до відповідного кримінального провадження НАБУ.
Слідство виявило в нардепа також інші незаконно набуті активи. Зокрема, котедж та земельну ділянку на узбережжі Чорного моря в селі Коблеве Миколаївської області вартістю 1,7 млн грн. Окрім того, за даними слідства, на елітний ремонт помешкання в столиці нардеп витратив понад 5,5 млн грн.
Підставою для початку проведення моніторингу способу життя народного депутата слугувало журналістське розслідування проєкту Bihus.info.
Наразі йому інкримінують вчинення злочину, передбаченого ст. 368-5 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення).
- САП звернувся до ВАКС з позовом про визнання необґрунтованими активів ексначальника одного з управлінь Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на понад 5,4 млн грн.
Підставою для звернення до суду стали матеріали повної перевірки декларації за 2023 рік, проведеної НАЗК, (ДБР, а також доказів, самостійно отриманих прокурором.
У позові йдеться про об’єкт незавершеного будівництва — житловий будинок площею 133,5 кв.м та земельну ділянку у котеджному містечку поблизу Львова, набуті родиною експосадовця у 2023 році.
Аналіз доходів із підтверджених джерел і здійснених витрат встановив, що вартість зазначеного майна перевищує законні доходи родини на понад 5,4 млн грн.
Крім того, під час перевірки НАЗК встановило, що експосадовець приховав від декларування зазначений вище об’єкт незавершеного будівництва ринковою вартістю майже 7 млн грн та не підтвердив законність походження задекларованих власних готівкових коштів у розмірі 500 тис. грн. За цим фактом триває досудове розслідування ДБР у кримінальному провадженні за ст. 366-2 Кримінального кодексу України (декларування недостовірних відомостей).
- Прокурори Офісу Генерального прокурора скерували до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно ексначальника Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області за недостовірне декларування.
Під час повної перевірки декларації за 2023 рік НАЗК встановлено, що посадовець приховав від декларування активи, оформлені на дружину, на суму понад 30 млн грн, зокрема:
– два автомобілі AUDI Q5, 2023 та 2011 років випуску, та AUDI Q8, 2023 року випуску, загальною вартістю понад 5 млн грн;
– комерційні приміщення у Хмельницькому загальною площею понад 1200 кв. м вартістю близько 24,7 млн грн, які його дружина використовувала для підприємницької діяльності у сфері торгівлі меблями та освітлювальними приладами.
Дії обвинуваченого кваліфіковано за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України (внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації).
Досудове розслідування здійснювали слідчі Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за оперативного супроводу територіального управління цього ж бюро у місті Хмельницькому.
Зазначимо, що після викриття посадовець звільнився з обійманої посади.
Посадовцю інкримінується умисне внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації (частина друга статті 366-2 КК України).
- У Львівській і Полтавській областях двох депутатів місцевих рад притягнули до адміністративної відповідальності за подання завідомо недостовірних відомостей у деклараціях (ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП)).
Порушення були виявлені за результатами контролів щодо повноти заповнення декларацій посадовців, проведених НАЗК. Відповідні матеріали НАЗК скерувало до органів Національної поліції України, після чого правоохоронці склали адміністративні протоколи для подальшого судового розгляду.
Так, Миколаївський районний суд Львівської області розглянув два протоколи стосовно депутата Розвадівської сільської ради, який вніс недостовірні відомості до декларацій за 2023 та 2024 роки на суму понад 1 млн грн у кожній. Посадовець не зазначив відомості про 2 земельні ділянки, житловий будинок та два автобуси (БАЗ і SETRA), що перебували в його власності. Суд визнав його винним та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 тис. грн).
Кобеляцький районний суд Полтавської області визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення депутата Кобеляцької міської ради. За результатами контролю НАЗК встановлено, що у декларації за 2023 рік він зазначив недостовірні відомості на суму понад 2,1 млн грн, зокрема, не задекларував 29 об’єктів нерухомості, серед яких – нежитлове приміщення і земельні ділянки. 27 незадекларованих об’єктів посадовець орендував, ще 2 – були у його власності.
Окрім того, за результатами контролів щодо повноти заповнення декларацій НАЗК направило до Національної поліції України ще 6 обґрунтованих висновків щодо:
– депутата Машівської селищної ради Полтавського району Полтавської області- за фактом внесення недостовірних відомостей у декларацію за 2023 рік на суму понад 1,3 млн грн (ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП);
– голови військово-лікарської комісії Чернівецької обласної клінічної лікарні – за фактом внесення недостовірних відомостей у декларацію за 2023 рік на суму понад 800 тис. грн (ч. 4 ст. 172-6 КУпАП);
– депутата Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області- за фактом внесення недостовірних відомостей у декларацію за 2023 рік на суму 1,3 млн грн (ч. 4 ст. 172-6 КУпАП);
– депутата Ванчиковецької сільської ради Новоселицького району Чернівецької області – за фактом внесення недостовірних відомостей у декларацію за 2023 рік на суму 4,2 млн грн (ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-2 Кримінального кодексу України);
– депутата Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області – за фактом внесення недостовірних відомостей у декларацію за 2023 рік на суму 8 млн грн (ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-2 КК України);
– депутата Путильської сільської ради Вижницького району Чернівецької області – за фактом внесення недостовірних відомостей у декларацію за 2023 рік на суму понад 8 млн грн (ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-2 КК України).
- Закарпатська обласна прокуратура, у тому числі за матеріалами повної перевірки декларації, проведеної НАЗК, скерувала до суду обвинувальний акт стосовно депутата Ужгородської міської ради Закарпатської області. Посадовцю інкримінують подання завідомо недостовірних відомостей у декларації на 13,8 млн грн (ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу (КК) України) та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом (ч. 1 ст. 209 КК України).
Під час повної перевірки його декларації за 2022 рік НАЗК серед іншого встановило, що депутат не зазначив відомості про:
житловий будинок в Ужгороді (358,8 кв. м) та земельну ділянку, на якій він розташований;
житловий будинок у Києві (78,5 кв. м);
грошові кошти, позичені третій особі, у розмірі – 315 тис. дол. США (за даними слідства посадовець позичив кошти іншій особі, намагаючись їх легалізувати);
кошти на власних банківських рахунках у розмірі 1,3 млн грн;
власні фінансові зобов’язання на майже 800 тис. грн.
Крім того, під час повної перевірки декларант не підтвердив джерела походження коштів для збільшення залишків власних готівкових коштів на понад 2 млн. грн
Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювали слідчі ГУ НП в Закарпатській області за оперативного супроводу УСР в Закарпатській області.).
- САП звернувся до ВАКС із позовом про визнання необґрунтованими активів керівника одного із сервісних центрів МВС на Харківщині на суму понад 3,7 млн грн та їх стягнення в дохід держави.
Підставою для звернення до суду стали матеріали НАЗК, а також докази, зібрані ДБР.
НАЗК розпочало моніторинг способу життя посадовця за результатами розгляду повідомлення про корупцію від територіального управління ДБР, розташованого у Полтаві.
Встановлено, що керівник сервісного центру набув активи, вартість яких значно перевищує його підтверджені законні доходи. Йдеться, зокрема, про квартиру в Харкові вартістю понад 3,9 млн грн, оформлену на тещу посадовця.
Встановлена різниця між вартістю цього активу та законними доходами суб’єкта декларування становить понад 3,7 млн грн.
У зв’язку з цим прокурор САП звернувся до ВАКС із позовом про визнання активу необґрунтованим та його стягнення в дохід держави.
- Прокурор САП на підставі матеріалів НАЗК та самостійно зібраних доказів звернувся до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання необґрунтованим активу, яким користується полковник поліції – начальник одного з відділень поліції Одещини.
Йдеться про автомобіль, який правоохоронець придбав у 2023 році та зареєстрував на іншу особу. Проте зібрані докази підтверджують, що фактичним власником і користувачем є саме поліцейський.
Аналіз доходів і видатків посадовця та членів його сім’ї свідчить про неможливість набуття цього активу за рахунок законних доходів, адже родина не мала достатньо коштів, необхідних для його придбання (автомобіль коштував понад 3,4 млн грн).
Наразі за заявою прокурора САП Вищий антикорупційний суд у порядку забезпечення позову наклав арешт на автомобіль. 2
- САП за даними досудового розслідування НАБУ, а також матеріалами повної перевірки декларації, проведеної НАЗК скерувала до суду обвинувальний акт стосовно колишнього Голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
Йому інкримінують декларування недостовірних відомостей (ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України).
Під час повної перевірки декларації посадовця за 2024 рік НАЗК, зокрема, встановило, що експосадовець приховав від декларування житловий будинок площею 319 кв.м та земельну ділянку під ним у Київській області, вартістю понад 4,5 млн. грн. Активи оформлені на батьків дружини, однак упродовж 2022–2024 років використовувалися декларантом та його дружиною.
- ГСУ НПУ, у тому числі за матеріалами повної перевірки декларації, проведеної НАЗК, повідомили про підозру колишньому депутату Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області за ст. 368-5 (незаконне збагачення) та ч. 2 ст. 366-2 (декларування недостовірної інформації) Кримінального кодексу України.
За результатами повної перевірки декларації за 2022 рік НАЗК, з поміж іншого, встановило ознаки незаконного збагачення на понад 36,5 млн грн та недостовірного декларування на понад 31,8 млн грн.
Так, ексдепутат не зазначив у декларації відомості про 62 земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані на території Вінницької області, а також 29 транспортних засобів, серед яких – вантажні та легкові автомобілі, причепи й сільськогосподарська техніка. Серед незадекларованого транспорту також – три автомобілі Mercedes-Benz, придбані у 2022 році.
Посадовець «приховав» 5 об’єктів нерухомості: житлові будинки, комплекс будівель та споруд АЗС, а також будівлю свинарного комплексу. Окрім цього, задекларував 8 млн грн готівки, законність походження яких не зміг підтвердити.
Також встановлено, що у 2022 році ексдепутат придбав 47 земельних ділянок, при цьому вартість у договорах була суттєво занижена. За результатами оцінки їх реальна ринкова вартість становить понад 33,9 млн грн. У тому ж році він набув у власність житловий будинок вартістю 128 тис. грн.
Окрім того, посадовець придбав три автомобілі Mercedes-Benz. Два з них були оформлені за значно заниженими цінами: один – за 5 тис. грн, інший – за 200 тис. грн, хоча їх ринкова вартість, за висновками експертів, могла становити щонайменше 327 тис. грн та 4,2 млн грн відповідно. Третій автомобіль був придбаний за ринковою вартістю – 3,1 млн грн.
Загальна вартість набутого у 2022 році рухомого та нерухомого майна перевищила 42 млн грн, водночас підтверджені джерела доходів для таких витрат не перевищували 5,3 млн грн, що свідчить про наявність ознак незаконного збагачення.
За результатами слідчих та процесуальних дій ексдепутату повідомили про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ст. 368-5 (незаконне збагачення) та ч. 2 ст. 366-2 (декларування недостовірної інформації) Кримінального кодексу України.
Досудове розслідування здійснювалось за оперативного супроводу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.
- САП, у тому числі за матеріалами повної перевірки декларації, проведеної НАЗК, звернувся до ВАКС з позовом про визнання необґрунтованими активів, які набула у власність заступниця начальника управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління Державної податкової служби у Львівській області.
Йдеться про:
– житловий будинок садибного типу площею 136,1 кв. м;
– земельну ділянку площею 535 кв. м у Львівській області, на якій розташований зазначений будинок.
Під час повної перевірки декларації податківиці за 2023 рік НАЗК у взаємодії з ДБР встановило, що у 2022 році вона придбала зазначену земельну ділянку у котеджному містечку у Львівській області нібито вільну від забудови. Насправді на ній вже був зведений об’єкт незавершеного будівництва – котедж орієнтовною вартістю понад 6,7 млн грн, який вона не задекларувала. Посадовця та її чоловік не мали законних джерел доходів для придбання зазначеного об’єкту. Різниця між вартістю майна та підтвердженими доходами – понад 4,4 млн грн, що є ознаками необґрунтованості активу.
На підставі даних НАЗК і ДБР, а також самостійно зібраних доказів прокурор САП звернувся позовом про визнання зазначених активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.
- САП звернувся до ВАКС з позовом про визнання необґрунтованими активів, якими користується посадовець податкової служби Закарпаття. Підставою стали матеріали НАЗК, ДБР та зібрані прокурором докази.
Йдеться про автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER» 2022 року випуску, який старший державний інспектор Ужгородського відділу по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Закарпатській області придбав у 2023 році за понад 3,3 млн грн. Транспортний засіб оформлений на його близьку родичку, однак зібрані матеріали свідчать, що фактично автівкою користувався податківець.
Окрім цього, на його рахунки у 2021–2025 роках надійшло понад 845 тис. грн від третіх осіб. Ці кошти також мають ознаки необґрунтованого активу.
За результатами аналізу доходів і видатків посадовця та членів його сім’ї НАЗК встановило відсутність законних джерел для набуття зазначених активів, що свідчить про їх необґрунтованість.
На час розгляду справи з метою запобігання незаконному відчуженню суд наклав арешт на зазначене майно.
- Слобожанська окружна прокуратура, у тому числі на підставі матеріалів повної перевірки декларації, проведеної НАЗК, повідомила про підозру у недостовірному декларуванні на понад 13,2 млн грн депутатці селищної ради Дніпропетровської області.
За результатами повної перевірки її щорічної декларації за 2023 рік та повторної повної перевірки декларації НАЗК встановило з поміж іншого, що посадовиця не зазначила відомості про власні:
– борги перед трьома фізичними особами на понад 4,5 млн грн, використані серед іншого на набуття 3 квартир та 12 земельних ділянок;
– кошти в розмірі 6,2 млн грн, позичені юридичній особі;
– видатки на понад 2 млн грн на набуття двох квартир у житловому комплексі в Дніпропетровській області.
Крім того, посадовиця вказала недостовірні відомості про власні доходи на понад 345 тис. грн
Під час перевірки також встановлено, що посадовиця набула у власність автомобіль Porsche Cayenne за 3 тис. грн, що в 9 разів менше за ціну, яку сплатив за нього попередній власник, придбавши його лише за декілька місяців до продажу депутатці.
Посадовиці повідомили про підозру у вчиненні правопорушення за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України (внесення завідомо недостовірних відомостей).
- ДБР за процесуального керівництва Житомирської обласної прокуратури, у тому числі на підставі матеріалів повної перевірки декларації за 2024 рік, проведеної НАЗК, повідомило про підозру у недостовірному декларуванні на понад 5 млн грн начальнику Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області. Посадовець також є депутатом однієї із сільських рад Житомирського району.
Зокрема, посадовець “приховав” від декларування:
житловий будинок загальною площею 162 кв.м в селі Зарічани Житомирської області вартістю близько 2,2 млн грн та дві земельні ділянки, на яких він розташований;
квартиру в Житомирі вартістю понад 2,2 млн грн, у якій проживав разом із сім’єю.
Під час перевірки зібрано матеріали, які свідчать, що попри оформлення вказаної вище нерухомості на тещу декларанта, її бенефіціарним власником є саме посадовець. Також встановлено, що земельні ділянки, на яких розташований будинок, придбані за 4-5 тис грн, тоді як їх ринкова вартість сягає понад 140 тис. грн.
Окрім того, під час перевірки декларант не зміг підтвердити джерела походження коштів для накопичення ним та дружиною готівки на понад 845 тис. грн.
Наразі НАЗК продовжує досліджувати джерела походження коштів в розмірі близько 2,5 млн грн, які використані на набуття житлового будинку та земельних ділянок.
Посадовцю повідомлено про підозру у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 366-2 КК України (декларування недостовірної інформації). Правоохоронцями вирішується питання про обрання міри запобіжного заходу посадовцю та відсторонення його від посади.
- Вінницька обласна прокуратура, у тому числі на підставі матеріалів повної перевірки декларації за 2023 рік, проведеної НАЗК, скерувала до суду обвинувальний акт стосовно колишньої посадовиці Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Вінницькій області. Її обвинувачують у декларуванні недостовірних відомостей на понад 2,5 млн грн.
Експосадовиця, зокрема не задекларувала:
– недобудований будинок площею 95 кв.м. вартістю понад 1,4 млн грн у Вінницькій області. Ця недобудова розташована на ділянці, яку експосадовиця придбала у звітному періоді нібито як “вільну від забудови”, тоді як на момент придбання на ній вже розміщалася недобудова;
– приміщення аптеки загальною площею 88,99 кв.м. вартістю 652 тис. грн у Вінницькій області;
– разовий видаток для придбання побутової техніки понад 180 тис. грн.
Крім того, експосадовиця зазначила у декларації недостовірні відомості про розмір власних коштів на рахунках в банку, завищивши їх суму більш ніж на 260 тис. грн.
Також НАЗК встановило, що упродовж звітного періоду декларантка набула активів на загальну суму 2,8 млн грн. Із них на 2,6 млн грн активи мають ознаки необґрунтованих, тобто не підтверджуються законними джерелами доходів. Відповідні матеріали Агентство скерувало до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Колишній посадовиці інкримінується умисне внесення до декларації завідомо недостовірних відомостей (ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України).
- Черкаська обласна прокуратура, у тому числі на підставі матеріалів повної перевірки декларації за 2023 рік, проведеної НАЗК, скерувала до суду обвинувальний акт стосовно секретаря судового засідання Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
Посадовицю обвинувачують у декларуванні недостовірної інформації на понад 5,4 млн гривень.
НАЗК під час перевірки встановило, що вона, серед іншого, приховала від декларування відомості про нерухомість в Умані на понад 5,3 млн грн, набуту в шлюбі, власником якої є її чоловік, зокрема:
– земельну ділянку площею 1939 кв.м. з розташованими на ній нежитловими приміщеннями (257 кв.м), сукупною вартістю 1,7 млн грн;
– земельну ділянку площею 1200 кв.м., оціночною вартістю 3 млн грн;
– земельну ділянку площею 100 кв.м., оціночною вартістю 150 тис. грн;
– 3 квартири, які були придбані за цінами щонайменше втричі нижчими від ринкових;
– власні доходи на 110 тис. грн.
Посадовиця заперечувала, що знала про це майно. Однак перевірка встановила: усі зазначені об’єкти нерухомості були придбані за її нотаріально посвідченою згодою.
Їй інкримінується умисне внесення до декларації завідомо недостовірних відомостей, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Досудове розслідування здійснювали слідчі Слідчого управління ГУ НП в Черкаській області.
- Кіровоградська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону та слідчі Територіального управління ДБР у м. Миколаєві з дислокацією у м. Кропивницький, у тому числі за матеріалами повної перевірки декларації, НАЗК повідомили про підозру колишньому начальнику четвертого відділу Кропивницького РТЦК та СП у декларуванні недостовірної інформації на суму понад 2,5 млн грн.
За результатами повної перевірки декларації за 2024 рік НАЗК з поміж іншого встановило, що експосадовець «приховав» від декларування три автомобілі, зареєстровані на дружину:
– Toyota Rav4 Hybrid (2021 р.в.), вартістю понад 1 млн грн;
– Mitsubishi Eclipse Cross (2024 р.в.), вартістю 1,2 млн грн;
– Volkswagen Touran (2014 р.в.), вартістю 88,6 тис. грн.
Декларант заперечував свою обізнаність про ці транспортні засоби, проте, його пояснення спростовані під час перевірки.
Слід додати, що для придбання автомобіля Mitsubishi Eclipse Cross (2024 р.в.) за понад 1,2 млн грн дружина експосадовця використала кошти у розмірі понад 593 тис. грн, джерело яких не було встановлено під час перевірки декларації.
Крім того, експосадовець не зазначив у декларації дохід у розмірі 200 тис. грн, який його дружина отримала від продажу іншого автомобіля – Kia Cerato.
Наразі йому інкримінують вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України (умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації).
- САП звернулася до ВАКС із позовом про визнання необґрунтованими активів колишнього виконувача обов’язків начальника Рівненської митниці та їх стягнення в дохід держави. Позов ґрунтується на результатах моніторингу способу життя, проведеного НАЗК, а також матеріалах ДБР.
Йдеться про такі активи:
– житловий будинок у престижному районі міста Рівне площею 192,2 кв. м та земельну ділянку, на якій він розташований;
– половину будинку відпочинку на березі Хрінницького водосховища Рівненської області площею 168,7 кв. м та половину земельної ділянки площею 0,05 га;
– понад 390 тис. грн доходу, отриманого від продажу 1/2 будинку відпочинку та землі, на якій він розташований;
– квартиру в Рівному площею 67,6 кв. м;
– автомобіль марки «Volkswagen Toureg» 2019 року випуску.
Частина цих активів оформлена на близьких родичів посадовця, зокрема, матір і тещу, проте зібрані докази свідчать, що майном розпоряджався сам в. о. начальника митниці.
Мінімальна вартість вказаних об’єктів становить майже 10,6 млн грн., але аналіз доходів і видатків службовця та членів його сім’ї підтвердив неможливість набуття активів на загальну суму 8,9 млн грн. З метою запобігання незаконному відчуженню суд наклав арешт на вищевказане майно.
Також встановлено, що посадовець протягом 2020–2025 років системно здійснював маніпуляції щодо придбання та продажу майна, яке документально купував за заниженими порівняно з ринковими цінами, а реалізовував його відповідно до ринкових, легалізуючи при цьому власні доходи. Зазначені маніпуляції здійснено щодо 13 об’єктів рухомого та нерухомого майна, фактичним власником яких був посадовець, без врахування об’єктів, що є предметом позову.
- Працівники ДБР, у тому числі на підставі матеріалів повної перевірки декларації, проведеної НАЗК, повідомили про підозру у незаконному збагаченні начальнику одного з підрозділів ГУНП в Полтавській області.
Під час перевірки, зокрема, встановлено, що у 2024-2025 роках декларант, оформлюючи активи на близьких осіб – матір та вітчима, опосередковано набув майно на понад 20,3 млн грн. Серед нього:
– квартира у Полтаві вартістю понад 1 млн грн;
– майнові права на квартиру в Ужгороді вартістю 810 тис. грн, право власності на яку зареєстровано у 2025 році. Водночас, ринкова вартість становить понад 4,3 млн грн;
– майнові права на квартиру на Закарпатті, вартістю 904 тис. грн, ринкова вартість якої перевищує 2,4 млн грн;
– квартира у Варшаві (Польща), мінімальна ринкова вартість якої становить понад 8 млн грн.
Також серед придбаного — автомобілі Volkswagen Touareg, 2013 року випуску, ринковою вартістю понад 709 тис грн; Tesla Model S, 2016 року випуску, вартістю майже 2,5 млн грн та Lexus GX 460, 2016 року випуску, вартістю понад 1,2 млн грн.
Під час перевірки встановлено, що за рахунок коштів родини, посадовець міг витратити не більше 6,1 млн грн. Перевірка також не підтвердила наявності законних джерел коштів у його родичів для придбання такого майна.
Загальна сума незаконного збагачення складає 14,1 млн. грн.
Посадовцю повідомили про підозру за ст. 368-5 КК України (незаконне збагачення). Також здійснюється досудове розслідування за ч. 2 ст. 366-2 КК України (недостовірне декларування). 2
- ДБР, у тому числі на підставі матеріалів повної перевірки декларації, проведеної НАЗК, повідомило про підозру у недостовірному декларуванні на понад 19,5 млн грн колишній начальниці Управління державної реєстрації Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Хмельницький).
Зокрема, під час перевірки встановлено, що експосадовиця приховала від декларування власний рахунок в австрійському банку та наявні на ньому понад 534,4 тис. дол. США, що еквівалентно 19,5 млн грн.
Походження цих коштів ще досліджується правоохоронцями.
Колишній посадовиці повідомили про підозру у внесенні завідомо недостовірних відомостей до декларації (ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України).
Процесуальне керівництво здійснює Хмельницька обласна прокуратура. Фігурантка є родичкою ексочільниці Хмельницької медико-соціальної експертної комісії, підозрюваної у незаконному збагаченні.
- Державне бюро розслідувань, у тому числі на підставі матеріалів повної перевірки декларації, проведеної Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК), повідомило про підозру у недостовірному декларуванні на понад 19,5 млн грн колишній начальниці Управління державної реєстрації Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Зокрема, під час перевірки встановлено, що експосадовиця приховала від декларування власний рахунок в австрійському банку та наявні на ньому понад 534,4 тис. дол. США, що еквівалентно 19,5 млн грн.
Походження цих коштів ще досліджується правоохоронцями.
Колишній посадовиці повідомили про підозру у внесенні завідомо недостовірних відомостей до декларації (ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України).
Процесуальне керівництво здійснює Хмельницька обласна прокуратура. Фігурантка є родичкою ексочільниці Хмельницької медико-соціальної експертної комісії, підозрюваної у незаконному збагаченні.
- За результатами контролю щодо повноти заповнення декларацій, проведеного НАЗК, прокуратура повідомила про підозру в недостовірному декларуванні депутатці Жашківської міської ради.
Під час контролю щодо повноти заповнення декларації НАЗК встановило, що жінка не зазначила у щорічній декларації за 2024 рік відомості про 18 земельних ділянок, які перебували у її власності та оренді. Також вона не зазначила відомості про отримані дивіденди та залишкові кошти на банківських рахунках що було встановлено під час досудового розслідування. Загальна вартість активів – понад 5 млн грн. Депутатці інкримінують вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України (умисне внесення недостовірних відомостей до декларації).
Також за результатами контролів НАЗК, суди притягнули до адміністративної відповідальності чотирьох посадовців із Львівської та Вінницької областей, а також міста Києва.
- У Києві Солом’янський районний суд притягнув до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП поліцейського Управління патрульної поліції у місті Києві. Посадовець вніс до декларації за 2023 рік недостовірні відомості на суму понад 4,8 млн грн.
- Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області визнав винним за тією ж статтею КУпАП депутата Могилів-Подільської міської ради. Він вніс до декларації ї за 2024 рік недостовірні відомості на суму понад 974 тис. грн. Суд наклав на нього штраф у розмірі 17 тис. грн.
Окрім того, за результатами проведених контролів щодо повноти заповнення декларацій НАЗК, впродовж останніх двох тижнів, направило до Національної поліції України п’ять обґрунтованих висновків стосовно:
– головного спеціаліста Центрального міжрегіонального управління ДМС у місті Києві та Київській області — внесення недостовірних відомостей до щорічної декларації за 2025 рік на суму понад 890 тис. грн (ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП);
– головного спеціаліста Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області — внесення недостовірних відомостей до щорічної декларації за 2025 рік на суму понад 1 млн грн (ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП);
– директора комунального підприємства «Есманське» Есманської селищної ради Шосткинського району Сумської області — внесення недостовірних відомостей до щорічної декларації за 2025 рік на суму понад 4,5 млн грн (ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України);
– депутата Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області — внесення недостовірних відомостей до щорічної декларації за 2025 рік на суму понад 24,5 млн грн (ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України);
– депутата Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області — внесення недостовірних відомостей до щорічної декларації за 2025 рік на суму понад 2,56 млн грн (ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України).
Управління запобігання корупції МВС
